Положення про взаємодію Виноградівського районного суду із засобами масової інформації та журналістами

Затверджено

                                                                   наказом керівника апарату

суду № 87 від 23.05.2011 року

Положення

про взаємодію Виноградівського районного суду із засобами масової інформації та журналістами

            Це положення визначає особливості взаємодії Виноградівського районного суду(далі і по тексту – Суду) із засобами масової інформації(далі і по тексту – ЗМІ) та журналістами. Положення розроблено на підставі законодавства України з повагою до свободи слова журналістів та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.

При підготовці даного Положення було враховано найкращий вітчизняний і зарубіжний досвід взаємодії судів і ЗМІ.

1. Організація взаємодії Суду із ЗМІ та журналістами.

1.1.Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.

1.2.Контактною особою для ЗМІ зі сторони Суду виступає спеціаліст зі зв’язків з громадськістю суду або інша особа, на яку згідно наказу керівника апарату Суду покладено обов’язок виконання функції взаємодії зі ЗМІ.

1.3.Інформація про цю особу (П.І.Б) та спосіб контакту з нею (телефон, ел.пошта) має бути оприлюднена і доступна для ЗМІ, зокрема, шляхом розсилки, розміщення на інформаційному стенді, веб-сайті суду, у відповіді на інформаційні запити тощо.

1.4.До відома представників засобів масової інформації має бути доведено зміст цього Положення через розміщення його на стенді у вестибюлі Суду, на веб-сайті суду тощо.

2.Обов’язки журналісті

2.1. Представники засобів масової інформації (друкованих, мовних, електронних- журналісти, оператори, фотографи тощо), відвідуючи Суд з метою виконання професійних обов’язків, мають ознайомитися з цим Положенням та бути обізнаними :

з необхідністю прояву поваги до суддів -

- про гарантії кожної особи на повагу до приватності

- з поняттям презумпції невинуватості

- про право кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом.

 

2.2. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні Суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.

2.3. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу. У разі зауважень з боку судді на неналежну поведінку, слід вибачитись і врахувати зауваження або мовчки залишити зал суду.

2.4. Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв неповаги до суду і може стати підставою для примусового видалення із зали і накладення адміністративного стягнення у формі штрафу або адміністративного арешту.

2.5. Фото- відео- та теле- зйомка у загальних приміщеннях Суду не дозволена. У разі потреби фіксації заставки для телерепортажу, оператори можуть знімати на тлі вивіски Суду ззовні.

2.6. Можливість фото- відео- та теле- зйомки у залі Суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя

(з огляду на права неповнолітніх, потерпілих від злочину, потребу захисту свідків тощо).

2.7. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, журналістам для отримання більш повної інформації про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки завершення справи рекомендується спілкуватися з адвокатами всіх сторін, прокурором та експертами.

2.8. Журналісти мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя ).

3. Доступ журналістів до приміщення Суду

 

3.1. Доступ журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах та у відповідності до Правил пропуску осіб до приміщення Виноградівського районного суду Закарпатської області та транспортних засобів на територію суду, затвердженими наказом голови Суду від 23.05.2011 року № 86.

3.2. Працівники ЗМІ можуть пред’явити редакційне посвідчення, а за його відсутності - документ, що посвідчує особу.

3.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.

3.4. Вилучення у працівників ЗМІ охороною суду або працівниками суду фотоапаратів, теле-відео камер не ґрунтується на законі і вважається порушенням права власності та обмеженням доступу до суду для виконання професійних обов’язків.

 

4. Доступ журналістів на судові засідання

 

4.1. Загальні положення.

4.1.1. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.

4.1.2. Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

4.1.3. Журналісти як і представники громадськості мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та на відкритому проголошенні судових рішень без попереднього дозволу (акредитації).

4.1.4. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за мотивованою і оголошеною публічно ухвалою суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

4.1.5. Під час проведення закритих судових засідань пропуск осіб до залу судового засідання обмежується постановленою мотивованою ухвалою головуючого в судовому засіданні.

4.2. Кримінальний процес.

4.2.1. Розгляд справ в Суді відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.

4.2.2. Справи про статеві злочини, про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, а також для забезпечення безпеки осіб, взятих під захист, оголошуються закритими на підставі мотивованої ухвали суду.

4.2.3. Розгляд може бути оголошено закритим для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов’язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.

4.3. Адміністративний процес.

4.3.1. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито.

4.3.2. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

4.3.3. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутніми лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.

4.3.4. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація із обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, Суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.

4.4. Цивільний процес.

4.4.1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.

4.4.2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.

4.4.3. Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, Суд зобов’язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього.

4.4.4. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні Суд зобов’язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.

4.5. Розгляд справ про адміністративне правопорушення.

4.5.1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

 5.  Порядок під час судового засідання

     5.1. За порушення журналістом, як і іншими присутніми в судовому засіданні, порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, суд може застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку робиться попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій – видалення із залу судового засідання, при злісній непокорі – адміністративне стягнення .

 6. Інформаційні запити ЗМІ і журналістів

 6.1. Загальні положення.

6.1.1. Для надання громадськості інформації про діяльність судової системи журналісти та ЗМІ мають право звертатися до Суду або територіального управління Державної судової адміністрації з інформаційним запитом.

6.1.2. Порядок звернення з інформаційним запитом та отримання відповіді на нього здійснюється Судом у відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та відповідних Положень Суду.

6.1.3. Журналісти (надалі – запитувачі) подають запит відповідному органу судової влади, його посадовим особам.

6.1.4. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

6.1.5. Форма інформаційного запиту(письмового або електронного) затверджується відповідними Положеннями Суду.

6.1.6. Державна судова адміністрація та її територіальні управління, суди, їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.

6.1.7. Офіційна інформація, надана на запити органами судової влади України, може оприлюднюватися без перевірки .

6.1.8. Запитувачі мають право робити виписки та копії з наданих їм для ознайомлення офіційних документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну плівку тощо.

6.1.9. Суд повинен надавати ЗМІ лише перевірені дані або дані, що базуються на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку повинно бути чітко вказано на такий характер наданих відомостей.

6.1.10. Якщо Суд за своєю ініціативою вирішить надати ЗМІ інформацію про судовий процес, що триває, то така інформація повинна надаватись максимальній кількості ЗМІ без дискримінації , бажано, шляхом випуску прес-релізів, проведення прес-конференцій уповноваженими посадовими особами, чи за допомогою інших прийнятних методів.

 6.3. Особливості надання інформації у кримінальному процесі

6.3.1. У контексті кримінального процесу, що становить суспільний інтерес, або іншого процесу, який привернув особливу увагу громадськості, органи досудового слідства та суд повинні інформувати засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи тією мірою, якщо це не шкодить таємниці слідства та оперативно-розшукової діяльності або не затримує чи заважає відправленню правосуддя .

6.3.2. У межах кримінального процесу Суд та працівники суду повинні утримуватись від оприлюднення інформації, що може зашкодити справедливості судового розгляду.

6.3.3. Погляди та інформація про судовий процес, що триває, мають передаватися або поширюватися через засоби масової інформації лише тоді, коли це не порушує презумпції невинуватості підозрюваного або обвинувачуваного у вчиненні злочину.

6.3.4. Інформація про особу свідка не повинна розголошуватись, крім випадків, коли свідок дав на це свою попередню згоду, ідентифікація свідка зачіпає суспільний інтерес, чи свідчення були надані у відкритому засіданні. Інформація про свідка ні за яких умов не повинна розголошуватись, якщо це пов’язане із загрозою для його життя чи безпеки і журналісти належним чином про таке поінформовані..

6.3.5. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу, має дотримуватись їх право на захист недоторканості. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим. У всіх випадках, особливу увагу слід приділяти тим негативним наслідкам, які може для цих осіб мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.

7. Доступ журналістів до судових рішень, матеріалів судового процесу і архівів суду.

7.1. Загальні положення.

7.1.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:

7.1.1.1. присутністю журналіста під час розгляду справи в суді;

7.1.1.2. присутністю журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення;

7.1.1.3. доступністю матеріалів справи у випадку існування суспільного інтересу;

7.1.1.4. оприлюдненням судових рішень у мережі Інтернет;

7.1.1.5. публікацією текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації, з дотриманням вимог ЗУ «Про доступ до судових рішень».

7.2. Присутність журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення.

7.2.1. Журналісти та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право відкрито робити письмові нотатки.

7.2.2. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень. Використання в ЗМІ повного тексту рішення або його фрагментів, без редагування, що змінює його зміст, можливе лише з посиланням на присутність при його проголошенні.

7.2.3. Кримінальний процес. Вирок у кримінальній справі, навіть за умови розгляду справи у закритому судовому засіданні, проголошується публічно головуючим або одним із суддів.

7.2.4. Адміністративний процес. Судове рішення, що ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо ж судовий розгляд мав закритий характер, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення. Існує можливість проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, що має складний характер.

7.2.5. Цивільний процес. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після закінчення судового розгляду, за винятком випадків, коли судовий розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Рішення проголошується повністю, хоча у випадках складності справи та відкладення у зв’язку з цим виготовлення рішення у повному обсязі проголошується його вступна та резолютивна частини. При проголошенні у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, суд повідомляє осіб, що є учасниками розгляду, про дату, з якої вони зможуть ознайомитись з повним текстом рішення.

7.2.6. Розгляд справ про адміністративне правопорушення. Постанова по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

7.3. Забезпечення доступу до матеріалів справи.

7.3.1.За клопотанням журналіста і при наявності обґрунтованого суспільного інтересу стосовно оприлюднення такої інформації, голова суду може дозволити доступ до матеріалів архівних судових справ. Форма запиту, яку журналісти можуть використовувати для зручності у Додатку № 2.

7.3.2. Під час прийняття рішення за такою заявою відповідальна службова особа апарату суду має враховувати загальні принципи відкритості інформації та принципу публічного оголошення рішення, особливо в ситуаціях наявності суспільної потреби в її отриманні, коли журналісти повинні мати доступ до судових рішень для виконання їх професійних обов’язків щодо інформування громадськості.

7.3.3. Журналістам має бути дозволено без будь-якої дискримінації отримувати та копіювати публічно проголошені вироки. Вони повинні мати можливість використовувати інформацію з них у своїх матеріалах з урахуванням можливих правових ризиків.

7.4. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет.

7.4.1. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України (www.court.gov.ua або www.reyestr.court.gov.ua) або на веб-сайті відповідного суду.

7.5. Публікація текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.

7.5.1. Публікація текстів судових рішень в друкованих виданнях здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV.

7.5.2. При висвітленні судових процесів, по яких зберігається можливість оскарження, журналісти мають уникати висловів, що є доречними лише щодо справ із закінченим провадженням. Наприклад, твердження «А. порушив закон» доцільно замінювати виразом «А. обвинувачується у порушенні закону» (якщо процес триває), а в ситуації, де зберігається можливість апеляційного оскарження: «Суд встановив порушення А. вимог закону».

8. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису

8.1. Учасники процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.

8.2. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням як стаціонарної (непересувної), так і пересувної апаратури, а також трансляція ( повна чи часткова) судового засідання по радіо і телебаченню допускаються лише на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, але обов’язково з урахуванням інтересів правосуддя, суспільної значимості справи і права громадян бути поінформованими про хід судового процесу.

Ці дії можуть здійснюватися на підставі ухвали суду з визначених Судом місць або умов

(наприклад, не вести зйомку під час допиту свідків або не транслювати зображення конкретного учасника процесу з огляду на його заперечення тощо ) та тривалості ( наприклад, через 20 хвилин від початку процесу протягом 15- 20 хвилин ) роботи камери у залі судового засідання.

8.3. Подібні трансляції та зйомки можуть бути дозволені лише в тих випадках, коли вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судових розглядів, народних засідателів, присяжних або суддів.

8.4. Коли учасниками адміністративного процесу є особи, які є суб’єктами владних повноважень, їх згода не потрібна на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при трансляції судового засідання по радіо і телебаченню.

8.5. Журналісти та представники ЗМІ, які планують проводити в залі судового засідання фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням різних типів апаратури, а також транслювати судові засідання по радіо і телебаченню, повинні завчасно ( за 3 дні ) надати головуючому судді у справі письмовий запит про такі наміри. Рекомендується, щоб журналіст повідомив особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії із ЗМІ, про факт відправлення запиту, Форма запиту, яку журналісти можуть використовувати для зручності, у Додатку № 3.

8.6. Головуючий суддя у справі ставить на обговорення учасників процесу заяву/клопотання про можливість проведення зйомки і постановляє , як правило, усно ухвалу про дозвіл або відмову у проведенні зазначених дій.

8.7. У випадку відмови у проведенні зйомки , суддя має вказати підстави такого рішення .

8.8. В ухвалі про дозвіл суддя може визначити , зокрема, місце розташування в залі знімальної апаратури, а також осіб, які її використовують. Особи, які проводять зйомку та запис, повинні залишатися на визначених місцях і дотримуватися порядку протягом всього судового засідання до того моменту, як суддя покине залу судового засідання, якщо інше не узгоджено з головуючим у справі. Фотографам, операторам та іншим особам не дозволено пересуватися по залу судового засідання під час слухання справи.

8.9. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ сприяє виконанню рішення судді і допомагає розташуватися журналістам, а також координує дії інших осіб, які здійснюють запис та зйомку, у залі судового засідання.

8.10. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги до них преси головуючий у справі в залежності від можливостей зали (кількості місць) зобов’язаний забезпечити рівний доступ як представників громадськості, так і медіа. Тому важливо пропорційно визначити кількість виділених місць для зайняття представниками медіа, позначивши їх табличкою «місця для преси» або «преса».

8.11. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, має координувати розташування журналістів в залі , забезпечуючи представництво від різних ЗМІ ( друковані, мовні, центральні, регіональні, іноземні тощо). Пріоритет може надаватися журналістам, які попередньо звернулися до суду з відповідним запитом.

8.12. У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, особа, на яку покладено функції взаємодії із ЗМІ, за дорученням головуючого у справі, повинна повідомити їм всім кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати їм самим визначитись, хто займе ті місця.

8.13. За наявності кількох запитів від різних ЗМІ щодо проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при відсутності технічних можливостей для цього, особа, на яку покладено функції взаємодії із ЗМІ, повинна запропонувати ЗМІ самим визначитись хто і як буде проводити зйомку і як інші ЗМІ отримають матеріали, але обов’язково координувати цей процес.

8.14. Особі, на яку покладено функції взаємодії із ЗМІ варто уникати в таких випадках власних рішень по відбору тих чи інших журналістів , бо це може дати підстави для обвинувачень в упередженості відносно окремих ЗМІ чи журналістів або у застосуванні дискримінації.

8.15. Голова суду, у випадках слухання гучних справ може запровадити попередню реєстрацію ЗМІ на висвітлення судового процесу (акредитацію) з тим, щоб врахувати  кількість бажаючих і створити нормальні умови для роботи представників ЗМІ на такому процесі. Порядок акредитації ЗМІ та журналістів в Суді здійснюється на підставі відповідного, затверджується наказом керівника апарату Суду.

Про потребу і часові рамки для попередньої реєстрації ЗМІ мають бути належним чином завчасно повідомлені.

9. Організаційні питання проведення інтерв’ю із суддями.

9.1. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст і суддя є співавторами інтерв’ю.

9.2. При плануванні інтерв’ю з суддею журналісти мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу професійної етики суддя не має права:

(а) розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні. (б) робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, (в) піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.

9.3. Як співавтор, суддя має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено ( втім суддя не може міняти текст ), погодити назву матеріалу тощо

9.3.1. Журналістам бажано завчасно планувати інтерв’ю з суддею, повідомити про свій намір спеціаліста по зв’язках з громадськістю суду(особу, на яку покладено функції взаємодії із ЗМІ) , повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити з суддею( конкретним чи одним із працюючих в суді ) час зустрічі.

9.3.2. Судді не повинні ігнорувати прохання журналістів про зустріч. Це не означає, що суддя завжди повинен зустрічатися, але важливо з повагою поставитися до суспільної місії журналіста і повідомити про своє рішення з посиланням на етичні обмеження або інші причини.

9.3.3. З метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом

9.3.4. Суддям треба враховувати, що журналісти можуть не мати юридичної освіти, працювати над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між суддею і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики , говорити по визначеній ними темі , яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.

9.3.5. У випадку отримання складних чи незручних питань суддя може легко обійтися фразою «без коментарів»

 

 Додаток № 1. Деякі нормативні акти, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ

 1)         Конституція України (стаття 34).

2)         Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (набула чинності для України 11 вересня 1997 року)

 3)         Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Санді Таймс проти Сполученого Королівства (1979).

4)         Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії (1986).

5)         Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Де Гаєс та Гійзельс проти Бельгії (1997).

6)         Мадридські принципи взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності (відповідно до Резолюції 1296 (XLIV) Економічної та соціальної Ради ООН 11 лютого 1994 року).

7)         Резолюція № R(81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації, що знаходиться у розпорядженні державних органів (прийнята Комітетом Міністрів 25 листопада 1981 р.)

8)         Рекомендація № Rес.(2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (прийнята Комітетом Міністрів 10 липня 2003 р.).

9)         Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року 
№ 1001-05.

10)      Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X.

11)      Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 року № 1798-XII.

12)      Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року 
№ 1618-IV.

13)      Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV.

14)      Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII.

15)      Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року № 2782-XII.

16)      Закон України «Основи законодавства про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII.

17)      Закон України «Про судоустрій та статус суддів».

18)      Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-XII.

19)      Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року
№ 3855-XII.

20)      Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року
№ 393/96-ВР.

21)      Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 
2000 року № 2121-III.

22)      Закон України «Про доступ до публічної інформації».

23)      Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV.

24)      Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV.

25)      Правила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів, затверджені наказом Державної судової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 р. № 102/765 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2005 р. за  № 1322/11602).

26)      Інструкція про порядок передання до архіву суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності суду, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України № 277 від 14.07.2003 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2003 р. за № 696/8017).

27)      Кодекс професійної етики суддів, затверджений V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року[26].

28)      Правила поведінки працівника суду, затверджені Рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33.

Додаток № 2. Форма письмового інформаційного запиту щодо надання доступу до матеріалів закінчених судових справ

 

Вихідний номер і дата

Голові суду (назва суду)

Журналіста ЗМІ (назва ЗМІ)

ПІБ

поштова адреса:

Контактний телефон:

  

Інформаційний запит

(про надання доступу до матеріалів закінчених судових справ)

Відповідно до статей 32, 33 Закону України «Про інформацію», прошу надати можливість ознайомлення з матеріалами закінченої судової справи _________________________________________(інформація, яка ідентифікує справу)

 

 Прізвище та підпис особи, що подає запит

Додаток № 3. Форма запиту про проведення фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням  відео-звуко-,записуючої  апаратури, трансляції  судового засідання

по радіо / телебаченню

Назва ЗМІ: Тираж Територія поширення Керівник	Для використання персоналом суду
Адреса ЗМІ:
Контактний телефон керівника :
Особа, яка подає запит:
Справа,  щодо якої подається запит:
Дата і час судового засідання , щодо якого подається запит:

Запит про

проведення фото- , теле-, відео-, звукозапису

трансляцію  судового засідання ( його частини )  по радіо і телебаченню

 

1.     Етап судового  процесу щодо якого подається запит на зйомку та/або трансляцію

   (наприклад, свідчення певного свідка, проголошення рішення/вироку тощо):

  2.     Вид зйомки/транслювання

фотозйомка¨a.     b.      відеозапис¨  звукозапис¨c.

трансляція по радіо¨a.      трансляція по телебаченню¨b.     веб-трансляція¨c.

 

3. Кількість осіб,  задіяних у  проведенні зйомки:

 

4. Спеціальні вимоги:

______________________________________________________________________________________________________

 

Зі змістом  ст. 307 Цивільного кодексу України щодо  гарантій  захисту прав та  інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відео зйомок  ознайомлений (а) .

 Зобов’язуюсь дотримуватися правил поведінки в суді  та проводити  зйомку відповідно до умов, визначених судом, згідно  Положення  зі взаємодії судів та ЗМІ